Аграрний ринок України в 2023 році

Другий рік повномасштабної війни для українського агросектору характеризується частковою адаптацією до ризиків і виснаженням накопичених ресурсів, особливо в представників середнього та малого бізнесу.

З точки зору виробничих показників 2023 рік був порівняно вдалим. Більш того, в першій його половині навіть здавалося, що левова частка потрясінь залишилася у 2022 – скорочення посівних площ під основними культурами сповільнилось до 6%, частково компенсовано логістичні ризики та відпрацьовано нову логістику збуту, а також стабілізувались курс гривні та забезпечення виробництва. Прогнози врожаю з початку року оновлювались декілька разів та демонстрували впевнений оптимізм який виправдався. За попередніми підсумками, очікуваний врожай зернових в 2023 році складає 59,7 млн. т (+ 11% до показників 2022 року), олійних – біля 21 млн. тон (+15%). Середній приріст урожайності в зерновому сегменті склав більше 20%, в олійному – 10-15%.

Незважаючи на численні перешкоди – припинення дії зернової угоди, обмежену пропускну спроможність сухопутної та річкової інфраструктури, тимчасову заборону імпорту в ЄС – рослинницький експорт також вдалося збільшити. За результатами 2023 року, сумарний показник складає 51,3 млн. тонн (+11%), але ця динаміка забезпечена виключно збільшенням продажів зернових (44 млн. тонн, +15%).

В сегменті олійних культур ситуація була іншою. Зовнішні поставки соняшника відкотилися від пікових показників 2022 року 770 тис. тонн (-72%). Натомість поставки сої збільшились майже на три чверті досягнув показника в 3,4 млн. тонн, (+72%). Загалом експорт олійної сировини загубив в минулому році близько 5% обсягів, зафіксувавшись на позначці в 7,5 млн. тонн.

В той же час з точки зору фінансових результатів 2023 рік став для українських аграріїв найгіршим за, як мінімум, останні 15 років. Якщо в 2022 році галузь отримала 84,8 млрд. грн. чистого прибутку (78,5% підприємств були прибутковими), то 2023 рік має всі шанси продемонструвати в кращому випадку співставний рівень збитковості. Більш того, ще в липні Міністерство аграрної політики та продовольства України та представники бізнесу очікували часткового поліпшення ефективності в зерновому та олійному секторах, але вже в середині IV кварталу ці прогнози значно погіршились майже для всіх основних культур.

Така картина є закономірним відкладеним наслідком 2022 року. Значна частка витрат на забезпечення сезону 2022/2023 здійснювалася ще до початку вторгнення, тож повною мірою девальвація та здорожчання матеріально-технічних ресурсів вплинули на показники діяльності українських компаній лише в 2023 році.

З іншого боку – перед українськими аграріями постала ціла низка додаткових проблем, які особливо загострилися після припинення дії зернової угоди. По-перше, на протязі року глобальні ціни на продукцію рослинництва поступово йшли вниз, повертаючись до умовної рівноваги від пікових значень попереднього сезону. По-друге, ускладнення експортної логістики, як за рахунок зупинки поставок морем так і внаслідок заборони імпорту українського зерна в ЄС у розпалі збору врожаю, значно збільшило видатки на транспортування та фактично спровокувало товарний профіцит всередині країни. Ситуація дещо покращилась лише після стабілізації тимчасового коридора з поновленням експорту з портів Великої Одеси, ближче до кінця року.

Найбільшої шкоди за таких умов зазнає малий та середній аграрний бізнес, який не має ресурсної спроможності довгостроково протистояти зазначеним викликам. Проблеми у представників МСБ почалися ще в 2022 році – частка збиткових підприємств тоді збільшилась кратно, сягнувши майже 20% (для великих компаній цей показник склав трохи більше 6%). Результати 2023 року також очікуються вкрай невтішними.

Більше того, ряд регуляторних змін, спрямованих на підвищення прозорості галузі, в той самий час суттєво ускладнює роботу МСБ. Зміна правил експортної діяльності, скорочення строків валютного контролю, посилення перевірок в портах – все це провокує додаткові вимоги до документарного оформлення операцій, збільшення строків оформлення партії (а відповідно, росту видатків) та необхідність в більшому обсязі обігових коштів. Ці рішення разом створюють ризики фактичної ізоляції більшості гравців в межах внутрішнього ринку, що разом з обмеженими переробними потужностями в середині країни негативно вплине на підтримання цінового балансу і ще більше спонукатиме малі та середні підприємства до подальшої тінізації діяльності.

Окрім перелічених викликів, вже на початку цього року аграрна галузь зіштовхується з черговими загрозами. Запровадження другого етапу земельної реформи (збільшення розмірів власності земельних ділянок до 10 тис. га з можливістю купівлі юридичними особами) та потенційні зміни в умовах мобілізації та бронювання працівників, можуть створити суттєве викривлення можливостей в бік великих гравців. Разом з високою збитковістю це буде провокувати подальше вимивання трудових та фінансових ресурсів з аграрних домогосподарств та підприємств МСБ, створюючи значні ризики консолідації ринку та подальшому скороченню частки незалежних невеликих гравців у галузі.

Related Posts

Leave a Reply

Text Widget

Nulla vitae elit libero, a pharetra augue. Nulla vitae elit libero, a pharetra augue. Nulla vitae elit libero, a pharetra augue. Donec sed odio dui. Etiam porta sem malesuada.